Ставка по земельному налогу

Конкретные ставки земельного налога

Земельные участки (ЗУ) относятся к различным категориям земель и выполняют различные функции, что определяется как целевое назначение. Исходя из этого, устанавливается удельная кадастровая стоимость земель. Кроме этого, свойства земель и их разрешённое использование влияет на установленную ставку налогообложения, что регулируется статьёй 394 НК РФ.

Как правило, физические лица используют участки из числа:

  • земель населённых пунктов (под ИЖС);
  • земель сельскохозяйственного назначения (под ЛПХ).

Для этой категории земель устанавливается ставка земельного налога для физических лиц, которая не превышает 0,3% общей кадастровой стоимости. Предусмотрены также льготы для пенсионеров — подробнее .

Юридические лица пользуются землями:

  1. для промышленности и производства;
  2. городских застроек, в том числе – торговых кварталов;
  3. как прилегающая к офису территория.

В этом случае ставка земельного налога может резко увеличиться – до 1,5% кадастровой стоимости.

Если предприниматель или компания занимаются сельскохозяйственным бизнесом, то их налоговая ставка будет приравнена к той, которая установлена в регионе для данного вида земель, не превышая 0, 3%. При строительстве жилых домов ставки могут увеличиваться по усмотрению администрации города.

Существует перечень, согласно которому (ст. 395 НК РФ), как физические, так и юридические лица освобождаются от уплаты налогов. Соответственно, установленные ставки не играют роли по отношению к ЗУ, принадлежащих им.

Для неиспользуемых земель

Некоторые земли не используются. Вменение в их отношении налоговой ставки зависит от причины, по которой массив или надел не использован:

  1. В отношении земель, изъятых из оборота федеральным или муниципальным распоряжением, налоговая ставка не устанавливается до момента его введения в оборот.
  2. Если участок является бесхозным – ставка установлена в том же объёме, как для прилегающих участков в соответствующем кадастровом квартале. Не уплаченный налог спишется только тогда, когда участок перейдёт в собственность муниципалитета. Если объявится наследник или иное лицо заявит о своих правах на недвижимость – ему придётся выплатить налоговую недоимку за весь период задолженности, с учётом установленной налоговой ставки.

За неиспользование ЗУ ставка снижаться не может, администрация вправе отменить уплату налога, если бремя налоговой ответственности возложится на неё.

Однако, если недобросовестный землепользователь пользуется ЗУ, но нарушает положение о целевом назначении земель сельскохозяйственного назначения или предназначенных под ИЖС, решением административного органа, в числе прочих санкций, может применяться увеличение налоговой ставки.

Она может повышаться до 1,5% — аналогично массивам, не относящимся к данной категории.

Пошаговая инструкция определения ставки земельного налога

Сначала определимся кто устанавливает ставки земельного налога.

Указанная величина налоговых начислений, применяющаяся к единицам налоговой базы, устанавливается в соответствии с положением законодательства, опираясь на Федеральный закон, вступивший в силу 06.10.03 г, под № 131-ФЗ. Закон оглашает, что нормирование величин ставок находится в компетенции органов местного самоуправления. Это определяется тем, что налог на ЗУ поступает в местный бюджет и распределяется по усмотрению исполнительных органов местной власти.

Налоговая ставка устанавливается в равных пропорциях для земель ЛПХ и ИЖС, в пределах одного населённого пункта, изменять её недопустимо. За пределами населённого пункта, она допускает понижения, при определённых условиях, влияющих на её полезные свойства.

Каждый налогоплательщик вправе выяснить правильность установления налоговой ставки и предъявить соразмерные претензии в случае неправомерного нарушения регламента. Узнать налоговую ставку можно несколькими способами:

  • при личном посещении земельного отдела местной администрации;
  • на официальном сайте отделения ФНС;
  • из уведомления, которое присылается для уплаты земельного налога.

Выяснив её величину, следует установить категорию ЗУ. Это так же допустимо выяснить несколькими способами:

  • получив соответствующую выписку из Росреестра;
  • на официальном сайте Росреестра;
  • из кадастрового паспорта или свидетельства о праве собственности.

Далее следует сопоставить категорию земель и установленную налоговую ставку.

Как рассчитать земельный налог по кадастровой стоимости?

Например, ЗУ под дачу облагается налоговой ставкой 0,1%. Это сравнительно невысокий процент для земель сельскохозяйственного назначения. Или ЗУ под строительство частного жилого дома облагается 0,3%. Это максимально допустимая ставка для этого вида наделов. Если соседу по участку пришла квитанция, в которой налог высчитан с учётом ставки 0,6%, то вероятны следующие причины:

  • техническая ошибка, допущенная в отделении ФНС;
  • кадастровая ошибка;
  • ставка назначена в двойном размере.

Случаи удвоения процентной ставки применяются для физических лиц при условии, что капитальное строение, возводимое на участке, не зарегистрировано в учётных записях в течение 10 лет с момента получения ЗУ.

Для юридических лиц, представляющих интересы застройщика, таковые вменяются с начала оформления участка под строительство в собственность до окончания строительства. Если строительство заморожено, налоговая ставка допускает четырёхкратного взимания в прошествии срока завершения застройки и сдачи дома в эксплуатацию.

Пошаговая инструкция уплаты земельного налога, а также отдельный алгоритм работы с декларацией.

Налоговые ставки определяют долю внесения финансовых средств за использование ЗУ. Они ориентируются на соразмерность извлечения планируемой пользы землевладельцем.

Больше информации читайте на главной странице данного раздела: Налогообложение земли.

Земельный налог регулируется 31 главой 31 налогового кодекса РФ и местными нормативно-правовыми актами. Согласно статье 394 НК РФ в России используются две налоговых ставки на земли. Земли промышленного назначения относятся к категории прочие земельные участки и максимально могут облагаться ставкой 1,5 %. При этом ставка, указанная в налоговом кодексе максимальна. Это значит, что муниципальные образования могут законодательно установить коэффициент понижающий налоговую ставку.
Согласно земельному кодексу налог на землю уплачивается местный муниципалитет вправе требовать авансовых ежеквартальных или полугодовых платежей. Сумма ежегодного налога естественно уменьшается на сумму совершенных авансовых платежей. В случае если земля находится в собственности в период меньший годового, налог рассчитывается как соотношение числа полных месяцев пользования к полному календарному периоду.
Ставка рассчитывается как процент от кадастровой стоимости земли. Согласно Постановлению Правительства РФ от 7 февраля 2008 г. № 52 кадастровую стоимость земли рассчитывают бесплатно местные кадастровые органы. Расчет производиться на основание местных ставок стоимости и способе, котором земля используется. Более подробный алгоритм расчета стоимости земельного участка вы можете найти на сайте Terres.ru или в местных кадастровых органах. При этом по закону стоимость участков пересчитывается не реже, чем раз в 5 лет.
В последнее время все большее распространения получили случаи, когда кадастровая стоимость земли многократно превышала реальную рыночную стоимость. Согласно статистике судебных обращений именно земля под производство наиболее часто оценивалась выше реальной стоимости. Но при этом стоит отметь растущее число случаев, когда собственники, неудовлетворенные размером кадастровой оценки земли, в судебном порядке снижали кадастровую стоимость земли.

Целевое назначение использования промзон

Цели применения участков, используемых для промышленного назначения, могут быть различными. Именно по этой причине законодательством были утверждены основные разновидности разрешенной эксплуатации таких земель. К ним относят промзоны для:

  1. Распределения производственных цехов и других построек.
  2. Получения и добывания полезных ископаемых.
  3. Обеспечения работы транспортной сети.
  4. Размещения сооружений атомной энергетики.
  5. Размещения зданий, отвечающих за безопасность и оборону.
  6. Деятельности, связанной с космосом.
  7. Обеспечения разнообразных коммуникаций.

Передачу участков промзоны под промпроизводство осуществляет местный административный орган власти. При этом им оценивается рациональность расположения производства, описание и параметры земельного участка, рельефность местности, его приближенность к транспортной развязке и поселениям.

Важно! Территории промназначения не должны быть размещены рядом с городом и другими жилыми объектами.

Размер, передаваемой промзоны, зависит от вида эксплуатации, разрешенной государством, нормативов производственной части, техдокументации на определенный объект промзастройки.

Экономика страны набирает обороты развития. Именно по этой причине довольно часто наблюдается дефицит промзон. Эту проблему можно решить только благодаря смене категорий участков промназначения.

Территории промназначения: реализация, приобретение, аренда

Владельцем участка промназначения может быть любое физлицо, организация, муниципальное предприятие или государство. Собственник вправе производить с этими землями все законные действия. Такая территория может быть сдана в аренду, продана, подарена и т. д.

Однако существует проблема, которая может помешать заключению договора купли-продажи земель промназначения. Он заключается в виде разрешенной эксплуатации промзоны, установленном законодательством. К примеру, если территория предназначена для распределения на ней складских помещений, то покупатель не сможет осуществить здесь строительство АЗС, СТО и т. д.

Кроме того, прежде чем арендовать или приобрести промзону, важно обратить внимание на параметры и другие особенности земли. В случае отсутствия коммуникаций, территория не может стоить дорого.

Но, дальнейшая сопутствующая постройка каких-либо зданий, согласованная с государством, может быть совершенно невыгодна в финансовом плане. К тому же, процесс занимает слишком много времени.

Налог на земли промышленного назначения

Налогообложение на участки промышленного назначения регламентируется главой 31 НК (Налогового Кодекса) РФ. Налоговая ставка на промзоны составляет 1,5% от цены кадастра. Эта информация указана в статье 394 Налогового Кодекса России. Налог на земли промназначения получается гораздо выше, нежели на земли сельхозназначения и на территории населенных пунктов. Однако органы местного самоуправления конкретного региона могут ввести коэффициенты, заметно снижающие ставку налогообложения.

Практикующие юристы говорят о том, что участки промзоны часто имеют увеличенную цену на кадастр. В некоторых случаях эта стоимость может превысить даже среднерыночную. При обнаружении такого факта владелец может подать исковое заявление в судебный орган для того, чтобы снизить стоимость.

Земли промназначения являются основой практически каждого вида производственной деятельности. Именно поэтому со стремительным развитием производства нуждаться в таких территориях частные лица, организации и муниципалитет будут постоянно.

Платники земельного податку

Земельний податок – одна зі складових плати за землю, яка є обов’язковим платежем у складі податку на майно (пп. 14.1.147, 265.1.3 ПК).

До платників земельного податку відносяться (п. 269.1 ПК):

  • власники земельних ділянок і земельних часток (паїв);
  • землекористувачі (особи, що одержали земельні ділянки в постійне користування).

Правила сплати земельного податку для єдинників установлені п. 297.1 ПК. Як випливає з пп. 4 п. 297.1 ПК, платники єдиного податку (далі – ЄП) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно тільки в частині земельного податку, а не плати за землю в цілому. Тобто на орендну плату за землю державної та комунальної власності таке звільнення не поширюється.
Під дію цієї податкової пільги підпадають земельні ділянки, які використовуються:

  • єдинниками першої – третьої груп – для провадження господарської діяльності;
  • єдинниками четвертої групи – для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Нагадаємо, згідно з пп. 14.1.36 ПК господарською діяльністю особи вважається діяльність, пов’язана із виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на одержання доходу. Отже, якщо єдинники першої – третьої груп одержують дохід від використання земельної ділянки, то вони мають право не сплачувати земельний податок і не подавати звітність із такого податку. А от єдинникам четвертої групи для звільнення від сплати земельного податку потрібно використовувати землю саме в сільгоспвиробництві, а не тільки для здійснення госпдіяльності в загальному значенні.

Крім того, п. 282.1 ПК передбачені пільгові категорії суб’єктів господарювання.

Ставки земельного податку

Ставки земельного податку, який сплачується на відповідній території, установлюються органами місцевого самоврядування (п. 284.1 ПК). При цьому вони не повинні перевищувати величину обмеження, передбаченого ПК.

Важливо! Місцеві ради не мають права встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків (у т. ч. і на землю) для окремих юросіб або звільняти їх від сплати таких податків.

При цьому повинні виконуватися такі правила:

1. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення про ставки земельного податку та надані щодо нього пільги (п. 284.1 ПК).

2. Зміни, що стосуються ставок і пільг, подаються до 1-го числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому вони відбулися.

3. Якщо рішення про встановлення ставок у зазначений строк не прийнято, то застосовуються ставки, що діяли до 31 грудня попереднього року (пп. 12.3.5 ПК).

Наведемо в таблиці максимальні ставки земельного податку.

Ставки земельного податку за категоріями земель

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/13554-0


п/п

Категорія земель

Розмір ставки

1

2

3

Земельні ділянки, НГО яких проведено

Не більше 3 % їх НГО (п. 274.1 ПК)

Сільськогосподарські угіддя та землі загаль-
ного користування

Не більше 1 % їх НГО (п. 274.1 ПК)

Земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім земель державної та комунальної
форми власності)

Не більше 12 % їх НГО (п. 274.2 ПК)

Земельні ділянки, які розташовані за межами населених пунктів і НГО яких не проведено

Не більше 5 % НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області (п. 277.1 ПК)

Землі лісового фонду

Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати (п. 273.1 ПК)

Нелісові землі, використовувані для потреб лісового господарства

Ставка податку за 1 га такої землі встановлюється на загальних підставах згідно зі ст. 274 ПК
(п. 273.2 ПК) (див. рядки 1–3 цієї таблиці)

Розрахунок та порядок сплати

Платники податків (крім фізосіб) зобов’язані щорічно самостійно розраховувати земельний податок станом на 1 січня поточного року (п. 286.2 ПК). Такий розрахунок здійснюється на підставі даних Державного земельного кадастру (п. 286.1 ПК).

У зв’язку із цим платники податків повинні подавати до органу ДФС разом із першою декларацією (тобто з моменту фактичного початку діяльності як платники земельного податку) довідку (виписку) про НГО земельної ділянки (п. 286.2 ПК). У подальшому така довідка подається при затвердженні нового розміру НГО землі.

За загальним правилом власники землі сплачують земельний податок із дня виникнення права власності на землю, а землекористувачі – із моменту виникнення права постійного користування землею (п. 287.1 ПК), тобто з моменту реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного Кодексу від 25.10.01 р. № 2768-ІІІ).

При розрахунку і сплаті земельного податку необхідно врахувати такі моменти:

1. У випадку переходу права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані ці будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах із дати держреєстрації права власності на таку ділянку (п. 287.6 ПК). Виняток передбачено для власників нежитлових приміщень (їх частин) у багатоквартирних будинках. Вони сплачують земельний податок до бюджету за площі під такими приміщеннями (їх частинами) пропорційно до частки прибудинкової території з дати держреєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ПК).

2. Якщо право на пільгу виникло протягом року, то платник земельного податку звільняється від його сплати починаючи з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право (п. 284.2 ПК). Аналогічним чином треба вчиняти, коли платник податків втрачає право на пільгу.

3. Якщо на земельній ділянці розташована будівля, що перебуває в спільній власності декількох юридичних або фізичних осіб, то земельний податок нараховується кожному із співвласників. Порядок визначення суми до сплати (пропорційно до частки кожної особи або в рівних частинах) викладено в п. 286.6 ПК і залежить від того, у якій власності перебуває об’єкт нерухомості (спільній сумісній чи спільній пайовій), а також поділений будівлю в натурі чи ні.

4. У випадку припинення права власності земельний податок сплачується за фактичний період знаходження землі у власності в поточному році (п. 287.1 ПК).

Податкове зобов’язання із земельного податку, визначене в декларації на поточний рік, сплачується щомісяця за місцезнаходженням земельної ділянки рівними частинами за період, що дорівнює календарному місяцю. Строк сплати – протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення звітного місяця (п. 287.3 ПК). У ці самі строки сплачується податкове зобов’язання із земельного податку, визначене в щомісячній декларації та декларації за нововідведені земельні ділянки (п. 287.4 ПК).

Подання звітності

Згідно з п. 286.2 ПК юрособи – платники земельного податку повинні не пізніше 20 лютого поточного року подати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію із плати за землю (далі – декларація) на поточний рік за формою, затвердженою Наказом Мінфіну від 16.06.15 р. № 560.

Подавши декларацію на поточний рік, платник податків може вже не подавати щомісячні декларації (п. 286.2 ПК). У свою чергу, подання щомісячних декларацій (протягом 20 к. д. місяця, що настає за звітним) звільняє його від обов’язку подавати річну декларацію (п. 286.3 ПК).

Якщо право власності на землю виникає в платника податків протягом року, то декларацію за нововідведеною земельною ділянкою потрібно подати протягом 20 к. д. місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ПК). При цьому сума земельного податку обчислюється із дня виникнення права на землю та до кінця року, тобто за фактичний період користування земельною ділянкою в поточному році.

Якщо протягом року змінюється об’єкт та/або база оподаткування, платник земельного податку подає декларацію протягом 20 к. д. місяця, що настає за тим, у якому відбулися такі зміни (п. 286.4 ПК). При цьому штрафні санкції у випадку збільшення податкових зобов’язань не застосовуються.

Розглянемо на прикладах порядок заповнення декларації в різних ситуаціях.

ПРИКЛАД 1

У торговельного підприємства є у власності земельна ділянка площею 3,5 га, на якій розташовані склади. Пільг із земельного податку в підприємства немає. НГО земельної ділянки на 1 січня 2016 року – 71 200 грн. за 1 га (тобто вже з урахуванням коефіцієнта індексації 1,433).

При розрахунку земельного податку на 2016 рік будемо користуватися ставкою в розмірі 3 % НГО (п. 274.1 ПК).

1. Визначимо річну суму земельного податку:

71 200 грн. х 3,5 га х 3 % = 7 476 грн.

2. Розіб’ємо отриману суму рівними частинами за місяцями:

7 476 грн. : 12 міс. = 623 грн.

3. Заповнимо розд. І «Розрахунок суми земельного податку» декларації.

У рядку 1 указуємо:

  • у колонках 2–7 – відомі нам дані про земельну ділянку;
  • колонці 8 – площу земельної ділянки – 3,5000 га;
  • колонці 9 – НГО земельної ділянки – 71 200,00 грн.;
  • колонці 10 ставимо прочерк (у нашому випадку НГО проведено);
  • колонці 11 указуємо ставку земельного податку – 3 %;
  • колонках 12, 16 – річну суму земельного податку – 7 476,00 грн;.
  • колонках 13–15 ставимо прочерки (пільг немає).

У рядку 2 наводимо:

  • у колонці 8 – площу земельної ділянки – 3,5000 га;
  • колонках 12, 16 – річну суму земельного податку – 7 476,00 грн.

4. Заповнимо розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації.

У рядку 3 указуємо:

  • у колонці 3 – підсумкову суму земельного податку за 2016 рік;
  • колонках 4–15 – суми за місяцями, – 623,00 грн.

ПРИКЛАД 2

Підприємство 01.03.16 р. зареєструвало право власності на земельну ділянку категорії «землі промисловості» площею 2 800 м2. НГО земельної ділянки не проведено. НГО 1 га ріллі по області – 70 000 грн. (тобто вже з урахуванням коефіцієнта індексації 1,433).

При розрахунку земельного податку на 2016 рік будемо користуватися ставкою в розмірі 5 % НГО 1 га ріллі по області (п. 277.1 ПК).

Усього за період із 1 березня по 31 грудня 2016 року підприємство повинне сплатити 816,67 грн. (0,28 га х 70 000 грн. х 5 % х 10 міс. : 12 міс.). За січень і лютий сплачувати податок не потрібно.

У нашій ситуації йдеться не про виправлення помилки, а про коригування податкових зобов’язань у зв’язку зі зміною об’єкта оподаткування. Тому до 20 квітня 2016 року підприємство повинне подати декларацію. Розглянемо порядок її заповнення.

У рядку 1 розд. І «Розрахунок суми земельного податку» наводяться дані про нову ділянку:

  • у колонці 8 – площа земельної ділянки – 0,2800 га;
  • колонці 10 – НГО землі – 70 000,00 грн.;
  • колонці 11 – ставка податку – 5 %;
  • колонках 12, 16 – загальна сума земельного податку за рік – 816,67 грн.

Рядок 3 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» заповнюється так:

  • у колонці 3 указується загальна сума земельного податку за 2016 рік – 816,67 грн.;
  • колонках 4,5 ставиться прочерк (податок за січень і лютий не сплачується);
  • колонках 6–14 наводиться сума за місяцями – 81,66 грн.;
  • колонці 15 – 81,73 грн.

Зверніть увагу: рядки 4–11 розд. ІІІ призначені для виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Тобто їх заповнюють тільки при уточненні суми податкових зобов’язань.

Виправлення помилок у звітності

Помилки в декларації можуть бути допущені при виборі ставки земельного податку, зазначенні площі земельної ділянки або її НГО і т. д.

Помилки, виявлені в раніше поданій декларації, можна виправити двома способами (п. 50.1 ПК):

  • шляхом подання декларації зі статусом «уточнююча» (далі – УД) зі сплатою штрафу в розмірі 3 % суми недоплати;
  • шляхом уточнення показників у поточній декларації за будь-який наступний податковий період зі сплатою штрафу в розмірі 5 % такої недоплати.

Крім штрафу на суму виявленого заниженого зобов’язання нараховується пеня за весь період такого заниженння (пп. 129.1.2 ПК). При першому способі штраф і пеня сплачуються до подання УД.

Якщо податкові зобов’язання уточнюються до настання граничного строку подання декларації, то вона подається зі статусом «нова звітна» і вищевказані штрафи до платника не застосовуються (п. 50.1 ПК).

Нагадаємо також, що контролюючий орган має право визначити податкове зобов’язання не пізніше 1 095-го дня, що настає за останнім днем подання декларації, а якщо вона була подана пізніше, то за днем її подання, при поданні УД – із дня її подання (ст. 102 ПК).

ПРИКЛАД 3

Підприємство виявило, що в декларації на 2015 рік була допущена помилка: земельний податок за ділянку площею 5 га занижено на 540 грн. (щомісяця на 45 грн.). НГО земельної ділянки – 48 000 грн. за 1 га. Підприємство сплатило недоїмку 07.02.16 р.

Допущену підприємством помилку треба виправляти шляхом подання УД. Покажемо, як у даному випадку заповнюється декларація.

У вступній частині робимо відповідну відмітку в полі зі статусом декларації «уточнююча», указуємо, за який період проводимо виправлення, – «2015». У цьому ж рядку в реквізиті «з урахуванням уточнень» ставимо дату, з якої уточнюється земельний податок: «01.01», тобто з 1 січня.

Розділ І «Розрахунок суми земельного податку» заповнюємо так:

1) у рядку 1 наводимо:

  • у колонках 2–7 – відомі нам дані про земельну ділянку;
  • колонці 8 – площу земельної ділянки – 5,0000 га;
  • колонці 9 – НГО земельної ділянки – 48 000,00 грн.;
  • колонці 10 ставимо прочерк (у нашому випадку НГО проведено);
  • колонці 11 указуємо ставку земельного податку – 3 %;
  • колонках 12, 16 – річну суму земельного податку – 7 200,00 грн;.
  • колонках 13–15 ставимо прочерки (пільг немає);

2) у рядку 2 указуємо:

  • у колонці 8 – площу земельної ділянки – 5,0000 га;
  • колонках 12, 16 – річну суму земельного податку – 7 200,00 грн.

Розділ ІІІ «Розрахунок податкового зобов’я­зання» заповнюємо так:

1) у рядку 3 наводимо:

  • у колонці 3 – правильну суму земельного податку на 2015 рік – 7 200,00 грн.;
  • колонках 4–15 – суми за місяцями – 600,00 грн.;

2) у рядку 4 указуємо:

  • у колонці 3 – неправильну суму земель-ного податку на 2015 рік (наведену в раніше поданій декларації) – 6 660,00 грн.;
  • колонках 4–15 – неправильні (наведені в раніше поданій декларації) суми за місяцями – 555,00 грн.;

3) у рядках 5 і 7 – різницю між даними поперед-ньої та нової декларації (ряд. 3 – ряд. 4);

4) у рядку 9 – самостійно нарахований штраф за недоплату податкового зобов’язання. Для розрахунку беремо дані з рядка 7 і визначаємо 3 % цієї суми:

(45 грн. х 12 міс.) х 3 % = 16,20 грн., тобто щомісяця – 1,35 грн.;

5) у рядку 10 – суму нарахованої пені. Відповідно до пп. 129.1.2 ПК пеня нараховується із дня настання строку погашення податкового зобов’язання та до дня сплати недоїмки. Це значить, що такі строки потрібно визначати для кожного з 12 місяців, оскільки сплачувати земельний податок треба щомісяця (п. 287.3 ПК).

Земельный налог на земли сельскохозяйственного назначения

Ставку налога на землю устанавливают муниципальные образования. При этом они не вправе устанавливать ставки выше тех, что прописаны в Налоговом кодексе. А Налоговым кодексом для сельскохозяйственных земель установлена ставка 0,3 процента. Для прочих категорий земель применяется ставка 1,5 процента.

Земельный налог на земли сельхозназначения с пониженной ставкой уплачивается, только если соблюдены условия, описанные выше. Если участок куплен, например, для последующей продажи, или используется в других целях, или расположен не в сельскохозяйственной зоне, пониженную ставку нельзя применять. Такие земли облагаются по общей ставке – 1,5 процента.

Исчерпывающий перечень признаков, при наличии которых госорганы сочтут использование надела не для ведения сельскохозяйственного производства, приведён в постановлении Правительства РФ от 23 апреля 2012 г. N 369.

Минфин России в своём разъяснении от 16 июля 2014 года № 03-05-04-02/34879 уточнил: если уполномоченным органом было признано, что участок используется не для сельскохозяйственного производства, в отношении такого участка налогообложение должно производиться по ставке, которую муниципальное образование установило для прочих земель (она не может быть выше 1,5 процента). Такая ставка должна применяться с налогового периода, в котором было вынесено решение об обнаружении факта нарушения, до начала периода, когда это нарушение было устранено.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *